A A A K K K
для людей із порушенням зору
Миролюбненська сільська територіальна громада
Хмельницька область, Хмельницький район

Вічна шана і пам’ять загиблим землякам – захисникам України!

 

Моліться, люди України,

За тих, хто на передовій!

Моліться за чужого сина,

Щоб вас колись потішив свій!

Ті хлопці нам не є чужими,

Бо нашу волю бережуть.

Вони не знають, чи живими

До матерів колись прийдуть...

 

Ми схиляємо голови у вдячності перед тими, хто тримав мирне небо над Україною!

Обов’язок кожного з нас – завжди пам’ятати про Героїв, котрі життя віддали, захищаючи свій народ та рідну землю!

Висловлюємо щирі співчуття родинам загиблих бійців.

Схиляємо голови перед подвигом героїчних захисників України!

Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, захищаючи Україну!

Вічна пам'ять і шана Героям!

Герої не вмирають!


ЯНЕВИЧ Володимир Анатолійович

ЯНЕВИЧ Володимир Анатолійович народився 23 червня 1993 року в с.Миролюбне Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Закінчивши 9 класів Миролюбненської середньої школи пішов навчатися до Новоселицького професійного аграрного ліцею. По закінченню ліцею навчався в Новоушицькому технікумі. Провчившись півтора року перевівся на заочне навчання та пішов на службу в армію за контрактом.

У часі війни в складі частини був водієм автомобіля «Урал». Загинув 15 лютого 2015-го поблизу Логвинового під час довезення набоїв з міста Артемівськ до Дебальцевого. Колона конвою з 6 машин рухалася польовою дорогою та потрапила у засідку, «Урал» Володимира ЯНЕВИЧА був розстріляний з танків.

Похований 24 квітня 2015 року в с.Миролюбне, де проживають його батьки.

Рішенням Старокостянтинівської районної сесії від 13 серпня 2015 року Володимиру присвоєно звання «Почесний громадянин Старокостянтинівського району».

Указом Президента України від 17 липня 2015 р. №436/2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), Почесною відзнакою Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 25.08.2015р. «За особисту мужність і героїзм»( посмертно).

Вічна пам'ять і шана Герою!

 


ФЛЕРКО Микола Олексійович

ФЛЕРКО Микола Олексійович народився 22 серпня 1978 року в с.Деркачі Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Навчався у загальноосвітніх школах сіл Деркачі та Великий Чернятин Старокостянтиніського району. З 1999 по 2001 рік навчався у Новоселицькому професійно-аграрному ліцеї, де отримав спеціальність «водій-механік». Із 2001 по 2005 рік працював трактористом у сільськогосподарському підприємстві села Деркачі. Пізніше проживав разом із сімꞌєю у місті Камꞌянець-Подільський.

Микола ФЛЕРКО одразу з перших днів вирішив йти боронити рідну землю.

Микола Олексійович, позивний «Танчик», став бійцем другої штурмової роти 5-го окремого батальойону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор».

28 лютого 2015 року Микола Олексійович супроводжував двох журналістів у селі Піски Ясинуватського району під Донецьком. У результаті мінометного обстрілу знімальної групи терористами від осколкових поранень загинув.

Миколу Флерко посмертно нагороджено:

– 28 липня 2015 року нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» ;

– за особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, згідно рішення № 109/93 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського»;

– нагрудним знаком "Гідність та Честь";

– згідно рішення 33-ї сесії Старокостянтинівської районної ради від 13 серпня 2015 року присвоєно звання "Почесний громадянин Старокостянтинівського району";

– відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу».

Похований Микола Флерко 4 березня 2015 року в селі Деркачі.

Вічна пам'ять і шана Герою!

 


МАЙСТРИШИН Олег Олексадрович

МАЙСТРИШИН Олег Олексадрович народився 16 грудня 1970 року в с.Підгірне Старокостянтинівського району.

З 1978 року навчався у Підгірнянській сільській школі. У 1988 році закінчив Немиринецьку середню школу. У 1989-1991 роках проходив строкову військову службу.

З 2005 року служив за контрактом в Збройних Силах України, 30-та окрема механізована бригада, в/ч А0409, м.Новоград-Волинський.

Під час російської збройної агресії проти України з 2016 року брав участь в антитерористичній операції.

Старший солдат, механік-водій бойової машини (БМП-1) розвідувального взводу 30 ОМБр. 12 червня 2017 року закінчувалась друга ротація Олега в зоні бойових дій, він мав поїхати до дому у відпустку.

Загинув внаслідок артилерійського обстрілу позицій поблизу смт Ольгинка – смт Графське Волноваського району з боку окупованого Докучаєвська. 11 червня 2017 року близько 23:45 снаряд калібром 152-мм влучив у розташування підрозділу, старшому солдату відірвало обидві ноги і він помер.

Похований в с.Підгірне.

Указом Президента України №363/2017 від 14 листопада 2017 року за особисту мужність і самовіддані дії, зразкове виконання військового обов’язку, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Рішенням 12-ї сесії Старокостянтинівської районної ради від 21 липня 2017 року присвоєно звання «Почесний громадянин Старокостянтинівського району» (посмертно).

Вічна пам'ять і шана Герою!

 


СІКОРСЬКИЙ Микола Володимирович

СІКОРСЬКИЙ Микола Володимирович народився у селі Верхняки Старокостянтинівського району 11 квітня 2001 року. Навчався у Миролюбненській ЗОШ І-ІІІ ступенів, де здобув неповну середню освіту.

У 2017 році став вихованцем Луцького військово-спортивного ліцею. По закінченню ліцею вступив до Національної Академії Прикордонної Служби ім.Б.Хмельницького.

З початком повномасштабного військового вторгнення російських військ на Україну був направлений на службу у Волинську область.

Загинув 30 квітня 2022 року.

Вічна пам'ять і шана Герою!

 


КОНДРАТЮК Леонід Володимирович

Кондратюк Леонід Володимирович – народився 15 листопада 1986 року в м.Старокостянтинів.

У 1998 році сім’я Леоніда переїхала на проживання в с.Новоселиця, пішов навчатися в Миролюбненську середню школу. Після закінчення школи пішов навчатися в Новоселицьке професійно-технічне училище.

У 2004 році був призваний на службу до лав Української армії. Брав активну участь у зоні АТО. З початку російської агресії пішов захищати незалежність України.

Загинув на Харківщині 4 травня 2022 року. Автомобіль, в якому знаходився Леонід КОНДРАТЮК, підірвався на фугасній міні під час евакуації поранених та загиблих з поля бою.

Леонід КОНДРАТЮК протягом усіх років, доки в Україні точиться війна, захищав її на різних ділянках фронту.

Загиблого поховали на кладовищі в с. Новоселиця.

"За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановляю нагородити орденом "За мужність" ІІІ ступеня КОНДРАТЮКА Леоніда Володимировича (посмертно) – сержанта", – йдеться в Указі Президента №384/2022 від 02.06.2022 р. "Про відзначення державними нагородами України".

Вічна пам'ять і шана Герою!

 


БАБІЙ Віталій Вікторович

БАБІЙ Віталій Вікторович народився у селі Верхняки Старокостянтинівського району 21 квітня 2000 року.

Навчався у Миролюбненській ЗОШ І-ІІІ ступенів, де отримав неповну середню освіту. У 2016 році вступив до Хмельницького базового медичного коледжу. Після закінчення коледжу вступив до лав ЗСУ за контрактом у м.Старокостянтинів. У 2021 році був направлений у м.Краматорськ для участі в проведенні ООС.

Загинув 27 травня 2022 року.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України №471/2022 «Про відзначення державними нагородами України» Віталій БАБІЙ нагороджений медаллю "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Вічна пам'ять і шана Герою!

 


ТРОХИМЧУК Валерій Віталійович

ТРОХИМЧУК Валерій Віталійович народився 24 липня 1978 року в с.Печиводи, Славутського району Хмельницької області.

У 1993 році родина Трохимчуків переїхала в с.Новоселиця Старокостянтинівського району, на батьківщину матері.

Навчався в Миролюбненській середній школі. Після закінчення школи навчався в Новоселицькому ПТУ-41.

У 1997 році пішов служити до лав Української армії. З початком російської війни пішов захищати свою країну. До широкомасштабної війни був також в АТО.

Загинув Валерій ТРОХИМЧУК 27 вересня 2022 року під Лиманом Донецької області.

Похований на кладовищі в с. Новоселиця.

Вічна пам'ять і шана Герою!

 


СОПРУН Ігор Ігорович

СОПРУН Ігор Ігорович народився 15 вересня 2002 року в селі Ілляшівка Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Навчався в Ілляшівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після закінчення 11 класу вступив до Старокостянтинівського аграрно-промислового ліцею, де навчався місяць. Ігор вирішив вступити до лав ЗСУ.

2 жовтня 2020 року підписав контракт на проходження служби у 128 гірсько-штурмової закарпатської бригади у місті Виноградів.

З перших днів повномасштабної війни в Україні, бригаду, де служив Ігор, направили на виконання бойових завдань.

13 жовтня 2022 року в населеному пункті Червоне Херсонської області, внаслідок атаки дрону «Шахід» Ігор загинув.

Похований в с.Ілляшівка.

Вічна пам'ять і шана Герою!

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь