A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Миролюбненська сільська територіальна громада
Хмельницька область, Хмельницький район

Європейська та євроатлантична інтеграція

З травня 2018 року запрацював Євроінтеграційний портал  https://eu-ua.org Веб-сайт  розроблений коштом ЄС в межах Проекту ЄС Association4U («Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС») за підтримки Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України та Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – у рамках реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки та відповідного Плану заходів на виконання Стратегії.Україна та Європейський Союз.

Відносини Україна-ЄС

Історія відносин Україна – ЄС

Договірно-правова співробітництва Україна – ЄС

Система координації співробітництва між Україною – ЄС

Копенгагенські критерії членства в Європейському Союзі

Угода про асоціацію між Україною та ЄС

Про Угоду про асоціацію Україна – ЄС

Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС

Порядок денний асоціації Україна – ЄС

Група підтримки України

Саміти Україна – ЄС

2017 рік

2016 рік

2015 рік

2013 рік

2011 рік

2010 рік

Проведення самітів Україна – ЄС відбувається на підставі статті 5 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, відповідно до якої «сторони проводять регулярні засідання в рамках політичного діалогу на рівні самітів».

Засідання самітів проводяться за участю Президента України, Президента Європейської Ради та Президента Європейської Комісії. Cаміти відбуваються кожного року почергово в Україні та Брюсселі.

Зустрічі у рамках самітів надають сторонам можливість на найвищому рівні підбити підсумки співробітництва між Україною та ЄС за рік, що минув, визначити пріоритети взаємодії на найближче майбутнє, обговорити  розвиток ситуації в Україні та Європейському Союзі, а також узгодити позиції щодо актуальних міжнародних питань.

Східне партнерство

Про Східне партнерство

Співробітництво з ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки

Багатосторонні платформи Східного партнерства

 

Європейський Союз: що це таке і що він робить?

Вебінари від проекту “Громадська синергія”, що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження»:
“Як ЄС допомагає розвитку малого й середнього бізнесу України?”

Право ЄС: просто про складне

Угода про асоціацію: просто про складне

Сталий розвиток та торгівля в Угоді про асоціацію: просто про складне

Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: просто про складне

Спільні політики ЄС: уроки для України

Соціальна політика ЄС: уроки для України

Східне партнерство: цілі, інструменти та перспективи європейської політики для України

Енергетична політика ЄС: уроки для України

Новини євроінтеграції

Інформаційні кампанії на підтримку євроінтеграції

Бренд Ukraine NOW

Україна – НАТО

Розвиток особливого партнерства України з НАТО

Комісія Україна – НАТО

Діалог з НАТО з питань членства та реформ

Партнерство заради миру

Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО

Хронологія відносин Україна – НАТО

Співробітництво у військовій сфері

Співробітництво у сфері реформування сектору безпеки

Співробітництво Україна – НАТО у сфері економіки

Співробітництво на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру

Співробітництво в сфері науки та охорони довкілля

Цивільний вимір діяльності НАТО в Україні

Парламентський вимір співробітництва України з НАТО

Діяльність України у рамках РЄАП

Програма (Ініціатива) НАТО/РЄАП

Громадський вимір співробітництва

Проекти НАТО в Україні

Утилізація радіоактивних відходів в Україні

Представництво НАТО в Україні

Визначальними у відносинах між Україною і НАТО документами, які залишаються актуальними дотепер, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (09.07.1997) і Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009). Формально відносини Україна-НАТО були започатковані у 1991 році, коли Україна приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва (з 1997 р. – Рада Євроатлантичного партнерства). Україна першою серед держав колишнього СРСР приєдналася (08.02.1994) до Програми НАТО «Партнерство заради миру».

За останні роки низка актів Верховної Ради України (ВРУ) і підписаних Президентом України документів заклали міцні підвалини євроатлантичного курсу нашої держави, скерованого на набуття Україною повноправного членства в НАТО, зокрема:

21 червня 2018 р. ВРУ ухвалила Закон «Про національну безпеку України», який набрав чинності 8 липня 2018 р.

У лютому 2019 р. набрали чинності зміни до Конституції України у частині стратегічного курсу на набуття Україною повноправного членства в ЄС і НАТО. Відповідно до внесених змін, Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття Україною повноправного членства в ЄС і НАТО.

14 вересня 2020 р. Президент України підписав Стратегію національної безпеки України, в якій наголошується на стратегічному значенні відносин з НАТО.

 І. Політичний діалог

Політичний діалог між Україною та Альянсом здійснюється на всіх рівнях і за всіма напрямами. Провідна роль у поглибленні цього діалогу належить Комісії Україна-НАТО (КУН), створеній у 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.

8-9 липня 2016 р. за рішенням Варшавського саміту НАТО Україна отримала від союзників Комплексний пакет допомоги. За його підтримки створено так звану Гібридну платформу – майданчик для спільного вивчення гібридної війни, розв’язаної РФ проти України.

11-12 липня 2018 р. у Брюсселі відбувся саміт глав держав та урядів держав-членів (союзників) і держав-партнерів НАТО, участь в якому взяла делегація України на чолі з Президентом. Засідання КУН на тему «Безпека, оборонна реформа і співробітництво» пройшло у форматі ПАР-Україна-Грузія. Було оприлюднено заяву головування щодо відносин НАТО-Україна. Президент України також взяв участь у засіданні глав держав та урядів держав-учасниць місії «Рішуча підтримка» в Афганістані.

26 листопада 2018 р. відбулося екстрене засідання КУН (на рівні послів) з приводу збройного нападу і захоплення РФ українських кораблів у Чорному морі. 27 листопада 2018 р. ПАР ухвалила заяву, в якій союзники закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів в Азовському морі і свободу навігації, а також негайно звільнити українських моряків і повернути захоплені кораблі.

3-4 квітня 2019 р. міністри закордонних справ держав-членів НАТО під час заходів з нагоди 70-ї річниці утворення Альянсу схвалили Пакет заходів щодо безпеки Чорного моря, яким було передбачено додаткову допомогу Україні.

4 червня 2019 р. у ході візиту Президента України В.Зеленського до штаб-квартири НАТО союзники підтвердили свої зобов’язання допомоги Україні у проведенні реформ, що наблизять країну до членства в НАТО.

Важливою подією став візит делегації ПАР НАТО в Україну 30-31 жовтня 2019 р. (Одеса та Київ). В Одесі Генсекретар НАТО разом з послами держав-членів Альянсу відвідали чотири морських судна Постійної протимінної військово-морської групи НАТО, що здійснювали патрулювання у Чорному морі в рамках посиленої підтримки Альянсом держав-партнерів у цьому регіоні, а також зустрілися з Міністром оборони України і відвідали Інститут ВМС Національного університету «Одеська морська академія». 31 жовтня 2019 р. у Києві за участі Президента України В.Зеленського відбулося засідання КУН за тематикою безпекової ситуації на сході України, реформування країни та подальшого поглиблення співпраці Україна-НАТО. Було схвалено третій Огляд Комплексного пакету допомоги Альянсу Україні та ухвалено відповідну підсумкову заяву.

12 червня 2020 р. за рішенням ПАР НАТО Україну було визнано партнером з розширеними можливостями (ПРМ, Enhanced Opportunities Partner – EOP). З визнанням за Україною статусу ПРМ на політичному порядку денному постало питання визначення напрямів і параметрів взаємодії сторін у цьому форматі.

Спалах пандемії COVID-19 на початку 2020 р. вніс суттєві корективи у динаміку співробітництва між Україною і НАТО. Зокрема, заплановані на жовтень 2020 р. спільні навчання із захисту критичної інфраструктури в Чорноморському регіоні були перенесені на 2021 рік.

Загальмувала і міжпарламентська співпраця: проведення весняної сесії ПА НАТО у Києві було перенесено з травня 2020 р. на 27-30.05.2022 р. Відкритим залишається питання щодо термінів візиту Президента ПА НАТО в Україну.

Україна залучається до заходів НАТО з протидії поширенню COVID-19 шляхом використання державами-членами Альянсу українських літаків АН-124 та АН-225 в рамках НАТОвської програми SALIS.

ІІ. Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО

З 2009 р. основою реформування сектору безпеки й оборони України є річні національні програми (РНП) під егідою КУН. Затвердження РНП є прерогативою Президента України.

З 2018 р. функції з координації циклу РНП виконує Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції СКМУ.

2 жовтня 2018 р. Указом Президента України затверджено Положення про розроблення РНП та оцінювання результатів їхнього виконання. Згідно з цим положенням у кожному розділі РНП міститься опис реформ за відповідними напрямами, визначаються стратегічна мета реформ, цілі та пріоритетні завдання. РНП відіграє роль програми покрокової підготовки України до членства в НАТО. Невід’ємною складовою РНП є додатки, в яких докладно прописуються часові рамки і визначаються відповідальні за виконання конкретних заходів разом з індикаторами виконання/показниками ефективності реалізації РНП.

У РНП-2020 визначені такі пріоритети: досягнення відповідності критеріям членства в НАТО, переведення сектору безпеки й оборони України на стандарти НАТО і зміцнення демократичного цивільного контролю.

ІІІ. Практичне співробітництво Україна-НАТО

Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції Україниутворена 21 липня 2016 р., є допоміжним органом при Президентові України.  

На забезпечення ефективного співробітництва під егідою КУН діють 4 спільних робочих групи (СРГ):

з воєнної реформи (СРГ ВР);

з оборонно-технічного співробітництва (СРГО);

зі співробітництва з науки і довкілля (СРГ СНД);

з планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС).

Головна мета діяльності СРГ ВР (заснована у 1998 р.) полягає у сприянні підтриманню воєнно-політичного діалогу та залученні Альянсу до реформування сектору безпеки й оборони. Під егідою цієї групи реалізується низка проєктів, що сприяють реформуванню сфери безпеки й оборони, а саме: з протидії корупції (Ініціатива НАТО зі зміцнення доброчесності та прозорості, зниження корупційних ризиків в оборонних і безпекових інституціях); професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки й оборони; реформування системи військової освіти в Україні; перепідготовки та соціального захисту звільнених у запас військовослужбовців.

Діяльність СРГО (утворена у 2004 р.) визначається Дорожньою картою з оборонно-технічного співробітництва, підписаною у грудні 2015 р. та оновленою  у грудні 2019 р. Документ визначає основні заходи співробітництва в інтересах розвитку спроможностей України у сфері озброєння та військової техніки, а також надання Україні допомоги при переході на технічні стандарти Альянсу; щодо участі України у багатонаціональних проєктах у рамках Концепції НАТО «Розумна оборона».

СРГ СНД (створена в 2000 р.) забезпечує координацію співробітництва між Україною і НАТО в науковій сфері.

Співпраця за Програмою «Наука заради миру і безпеки» (НЗМБ) триває з 1991 р. і визнається успішною всіма країнами Альянсу, представники яких брали участь у проєктах НЗМБ (наразі із залученням України НАТО реалізує 28 проєктів).

З 2014 р. Україна посідає перше місце серед держав-партнерів Альянсу за кількістю наукових проєктів та обсягами їхнього фінансування за Програмою НЗМБ. Прикладами успішної співпраці є такі проєкти, як «Циклотрон» у Харкові, «URAN» для мережі українських технічних інститутів, проєкт з гуманітарного розмінування, посилення спроможностей ДСНС України, телемедицина, тощо. Власне, всі вони сприяють розвитку наукових досліджень в Україні та зміцненню оборонних спроможностей держави. Водночас, вони підсилюють Альянс у науковій сфері.

Співробітництво у галузі цивільного захисту населення відбувається в рамках Спільної робочої групи з планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС). В НАТО провідна роль у цій діяльності належить Комітету з планування на випадок надзвичайних ситуацій (КПНС), в структурі якого з 1998 р. функціонує Євроатлантичний координаційний центр реагування на катастрофи (ЄАКЦРК). До його основних завдань належить обмін інформацією та координація співробітництва при реагуванні на катастрофи.

Основними завданнями СРГ ПНС є планування та координація спільних заходів згідно зі сферами інтересів. Діяльність цієї СРГ розглядається як невід’ємна частина роботи КПНС та підпорядкованих йому підрозділів у форматі РЄАП.

Україна бере активну участь у міжнародних навчаннях Альянсу з реагування на катастрофи.

 Наразі співпраця з НАТО на цьому напрямі підпорядкована завданню створення в Україні національної системи стійкості до викликів і загроз різного характеру. На останньому засіданні СРГ ПНС (січень 2020) йшлося про досягнення України у впровадженні на національному рівні системи стійкості на випадок надзвичайних ситуацій, а також про імплементацію рекомендацій дорадчої групи експертів НАТО (перебувала в Україні в 2019 році).

 IV. Участь України в місіях НАТО.

Україна є державою-партнером Альянсу в усіх основних операціях і місіях, зокрема:

у складі Багатонаціональних сил в Косово бойове чергування несуть 40 українських миротворців;

у складі Місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка» беруть участь 12 українців. У зв’язку з пандемією COVID-19 9 військовослужбовців тимчасово повернуто до України. З огляду на домовленості між США і Талібаном, НАТО скорочує склад Місії. Після затвердження її нової штатної чисельності Збройні Сили України повідомлять про свою  участь у Місії;

в операції НАТО «Активні зусилля», а з жовтня 2016 р. – «Морський охоронець» («Sea Guardian») шляхом постійного моніторингу надводного становища в акваторії Чорного моря та обміну інформацією між Національним контактним пунктом ВМС ЗСУ (Одеса) і штабом проведення операції (штаб Командування військово-морських сил НАТО, Нортвуд, Велика Британія. Україні надано статус потенційного партнера операції «Морський охоронець». Триває формування відповідної національної нормативно-правової бази; проводиться підготовка сил, які розглядаються як потенційний операційний внесок України.

З 2006 по 2011 рр. Україна брала участь у тренувальній місії НАТО в Іраку. Українські офіцери працювали військовими радниками в Національному оперативному центрі Офісу Прем’єр-міністра Іраку та Об’єднаному оперативному центрі МВС Іраку, брали активну участь у розробленні оперативних процедур на тактичному і стратегічному рівнях. У 2019 році ПАР надала Україні статус потенційного операційного партнера Місії НАТО в Іраку. Україна звернулася до НАТО за статусом повного операційного партнера, формується нормативна база участі у цій операції.

Завдяки участі України у згаданих операціях Альянс отримав відчутну допомогу, сприяння та підсилення своїх спроможностей за такими важливими напрямами як протидія саморобним вибуховим пристроям, знешкодження вибухонебезпечних предметів, інженерно-логістична підтримка тощо.

Варто зазначити, що логічним наслідком такої активності стало, у т.ч. надання Альянсом Україні статусу ПРМ (EOP), головним критерієм щодо отримання якого були об’єктивна оцінка союзниками відповідності внесків ЗС України до операцій під проводом НАТО, а також інтенсивності участі у навчаннях Альянсу.

Деяке зумовлене пандемією коронавірусу сповільнення у співпраці Україна-НАТО, з одного боку, негативно вплинуло на загальну динаміку відносин у 2020 році. Водночас, з іншого – відкрилися можливості для взаємодії на напрямах і в спосіб, які дотепер не були задіяні.

Документальний фільм В.Кастеллі «НАТО: Свій чи чужий?»

Допомога НАТО Україні у невійськовій сфері: інфографіка

НАТО – не просто військово-політичний союз, адже під його егідою діє ціла низка програм у різних галузях. І саме через ці програми наша держава вже довгий час має відчутну підтримку від Північноатлантичного Альянсу.

У матеріалах Фонду «Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки» – факти та інфографіка щодо допомоги, яку НАТО надає Україні, у т.ч. за рішеннями Уельського, Варшавського та Брюссельського самітів, в рамках Комплексної програми допомоги Україні, діяльності цільових фондів і програм НАТО.

Видання підготовлено Фондом «Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки» за сприяння та фінансової підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні. Київ, 2018.

Завантажити усі матеріали можна за посиланням 

Інформаційні кампанії на підтримку євроатлантичної інформації

 

            
EESRI – EAST EUROPEAN SECURITY RESEARCH INITIATIVE FOUNDATION © 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь