ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ
Вода – найпоширеніша речовина в біосфері, яка займає виключно важливе значення в природі. Для людини питна вода – це харчовий продукт для щоденного споживання.
Навіть у проточному і на перший погляд кришталево чистому струмку, вода може нести в собі загрозу у вигляді різних паразитів, бактерій тощо. Особливо небезпечно пити воду зі стоячих водойм та калюж. Наслідки від пиття з таких джерел можуть бути згубними для людини. Неякісна або забруднена вода може спричинити низку інфекційних хвороб: черевний тиф, холеру, дизентерію, вірусний гепатит А, гельмінтози, тощо. Тому до питання вибору джерел води слід підходити з особливою обережністю.
Особливу увагу треба звернути на воду громадських та приватних колодязів, тому що не завжди джерельна, колодязна вода на практиці виявляється кришталево чистою. Забруднити питну воду можуть і весняні паводки, дощі, розставання снігу, грунтові та стічні води і різні агрохімікати, які використовуються в сільському господарстві.
Колодязна вода з високим рівнем нітратів небезпечна для малюків віком до трьох років. При приготуванні сумішей для дитячого харчування може бути отруєння нітратами та виникати захворювання «метгемоглобінемія».
Однією із найбільш вагомих та поширених причин забруднення води у колодязях та каптажах є недотримання їхніми власниками вимог законодавства при облаштуванні та утриманні колодязів, а саме:
– розміщення на відстані менше
– не забезпечення захисту джерел водопостачання від доступу домашніх тварин та птиці, з фекаліями яких у колодязь можуть потрапляти патогенні мікроорганізми, носіями яких вони є;
– не проведення заходів, які запобігають потраплянню до колодязів поверхневого стоку (дощових і талих вод). З метою захисту від засмічення оголовок криниць повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок або навіс;
– неконтрольоване використання на присадибних ділянках біля джерел водопостачання пестицидів, агрохімікатів, засобів захисту рослин тощо.
Якість води регламентується різними нормативними документами, основними яких є:
– Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918-ІІІ;
– ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджені наказом МОЗУ від 12.05.2010 №400;
– ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;
– наказ МОЗ України від 22.04.2022 №683 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Показники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях іншого характеру».
Відповідно до цих нормативно-правових актів, кожна інженерна споруда нецентралізованого водопостачання (колодязь, бювет, каптаж джерела) повинна мати санітарний паспорт, у якому вказано власника, кількість користувачів, дату введення в експлуатацію і останнього ремонту, технічні показники, санітарно-гігієнічну характеристику, відомості про державний санітарно-епідеміологічний нагляд за утриманням джерела. Для здійснення централізованого водопостачання та водовідведення необхідно отримувати ліцензію.
Відділ державного нагляду
за дотриманням санітарного законодавства
Хмельницького районного управління
ГУДПСС в Хмельницькій області
